Про “закрома родины” і живучість старих звичок

Пригадуєте старий анекдот:

Запитання: “Що буде, якщо у Сахарі побудувати розвинутий соціалізм?” Об этом сообщает news24ua.in.ua со ссылкой на СМИ.

Відповідь: “Через півроку розпочнуться перебої з піском”.

Народний гумор сконцентровано охарактеризував сутність соціального експерименту, який призвів до масового голоду на найродючіших землях планети і бездарного розтринькування природних багатств. Отож і доводилося державі “розвинутого соціалізму” тишком-нишком від власного народу, плюнувши на ідеологічні розбіжності й на “у советских собственная гордость”, ходити по світу з простягнутою рукою…

Саме цього дня, 8 липня 1972 р. тодішній президент США Річард Ніксон оголосив про те, що протягом 3 років СРСР закупить американського зерна на суму 750 млн. доларів. Ті, хто жив у ті часи, можуть пригадати: відбувалося усе це невдовзі перед гучним відзначенням 50-річчя утворення СРСР – “союзу вільних, братніх…” і ще якихось там республік. Потужна ідеологічна машина гучно трубила на всю 1/6 частину Землі про дивовижні досягнення “нової історичної спільноти” – радянського народу в усіх сферах; посланцям “країни рад” уже було дано неофіційний наказ: на майбутній літній Олімпіаді у Мюнхені завоювати 50 золотих медалей; генсек ЦК КПРС Леонід Брежнєв, мова якого вже тоді почала набувати характерних анекдотичних ознак, роз’їжджав республіками, проголошував промови із наголосом на “сіські масіські” (“систематически”) та “cасіські срани” (“социалистические страны”) і закликав, зокрема, Казахстан дати наступного року 1 млн. пудів зерна в “закрома родины”… Але ж недаремно гострий на язик Міхаїл Задорнов уже пізніше, з настанням “перестройки” риторично запитував у одній своїй гостроті: “Вот говорят: “В закрома родины засыпан рекордный урожай!”. А мне интересно, где же эти закрома?”.

Ось так виходило: радіо, телебачення, газети сповіщали про рекордні врожаї, й про те, що “Будемо з хлібом!”, а в той же час у клятих імперіалістів, які ось-ось мали почати загнивати, доводилося купувати зерно за величезні гроші. Які можна було б спрямувати на підвищення життя… Хоча навряд – їх, швидше за все, вбухали б у ненажерливий військово-промисловий комплекс, або ж спрямували б на підтримку терористів, які милозвучно йменувалися “борцями за свободу”, і компартій, які ледь животіли у світі й сподівалися передусім на “братерську допомогу” від КПРС…

Іноді здається, що ми не надто далеко відійшли від тих давніх звичаїв. І що гучні заяви про “покращення” можуть цілком мирно співіснувати з випрошуванням кредитів від МВФ та різних банків. Старі звички, вони живучі…

Ігор Дуда



Джерело статті: “https://zz.te.ua/pro-zakroma-rodyn-i-zhyvuchist-starykh-zvychok/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя